Pinned hop

russia, war 

I'm relatively fine and have managed to code/edit an album that depicts war here in Ukraine. It doesn't sound as I've imagined it but if things went as I imagine them there would be no war at all.

bohdanstupak.bandcamp.com/albu

I want to say big thank you to Radio Cashmere and wonderful host Lucia for featuring my mix!

ICYMI (and probably you did) here's the link cashmereradio.com/episode/east

I can't listen to martial industrial anymore 😔​

війна, але так, щоби потішити знавців Митця 

Перед повномасштабним вторгненням багато експертів зазначали, що развєдка щас до пизди, хто пєрвий нажмьот кнопку, той і буде кашу наябувать. Але, як показали наші ГУРівці, у нас развєдка дуже харашо работаєт, када у них хто ідьот срать, то у нас уже і знают!

war 

Shoutout to the only dude who supports me on bandcamp 🙈​

All the money you've sent to me was spent on antitank equipment for one of Ukrainian platoons. You did well my friend!

@rada хочу поширити тут допис Оксани Забужко з фейсбуку:

Країна під назвою «РФ» має припинити своє існування. Самих тільки фото й відео з Бучі достатньо, аби нарешті остаточно переконати в цьому решту людства. І навіки заткати всіх тих …дєй, від макронів і чувачків з «Рено» до борцунів з cancel culture, які цілий цей місяць активно працювали над збереженням країни «РФ», на різні способи вбиваючи в громадську думку Заходу тезу про One Man’s War. Ні, це не Путін; так, це росіяни; ні, від часів Сталіна вони не змінились; так, це ви їм дозволили робити; так, ви – співучасники, - ось таким має бути віднині український дискурс в усіх без винятку перемовинах із нашими «союзниками».

І це МОЖНА зробити – якщо кожен із нас, в Украйні і не в Украйні сущих, стане «амбасадором Бучі». Вішатиме ці фотки в коментарях під статтями євроміністрів про те, чому неможливе ембарґо на російський газ. Носитиме в телефоні й показуватиме польським і словацьким волонтерам у відповідь на їхні «Ех, хто б того Путіна вбив, щоб був уже нарешті мир і спокій!..» Не проминатиме жодної нагоди тицьнути писком тих, хто «не міг собі й уявити» (а насправді, не хотів знати).

Маємо зробити так, щоб війна поділилась на «до Бучі» і «після». «Після» - це вже коли «неможливо удавати, що не знав». Неможливо й далі вважати, що розпад Росії може бути більшою катастрофою, ніж її дальше тривання.

(Збити бучу – всі ж іще пам’ятають цей вираз? Сама топоніміка нам підказує, що маємо робити, наші мертві до нас нею промовляють…)
Буча має стати для країни «РФ» - її «інформаційним Сталінградом». І тоді - тоді всі наші жертви матимуть сенс. Виявляться немарними.

Carthago delenda est.

контроверсійна думка про війну 

Насправді контроверсійна вона лише тому, що якщо неуважно читати, то може видатися, нібито я відбілюю кацапський режим. Це неправда, тому я дуже попрошу bear with me.

Я нещодавно зайшов у лінкедин і прочитав там нову порцію вскукарєків про "я же простой русскій, что я могу сдєлать". Так от на мою думку з усіх росіян путін найменше винний у цій війні.

Щоб зрозуміти мою думку проведіть наступний умоглядний експеримент. Уявіть, що ви 20 з гаком років управляєте аморфним безвольним насєлєнієм. Ви регулярно підтасовуєте вибори, міняєте закони під себе і максимум що ви отримуєте це кілька днів бухтіння у соц.мережах.

Насєлєеніє, яким ви управляєте, настільки аморфне, що воно не здатне чинити вам опір не лише, щоби зупинити убивство чужого народу, а й щоби зупинити убивство своїх рекордними темпами. Навіть мамки, яким дзвонять і кажуть, що їх син у полоні/помер, не виявляють особливих ознак смутку. А коли чіткою стає перспектива їсти дефіцитне імортозамєщьоноє говно, насєлєніє замість того, щоби повставати, лише ще більше озлоблюється на один одного і б'ється в чергах.

Чи стояло б перед вами питання чи відправляти таку масу на війну? Особисто б я на місці путіна не вагаючись відправив би всі 140 мільйонів, озброєних саперними лопатками. Мамаш і виблядків спереду, як живий щит, решту позаду. І я гарантую вам, що вони б пішли. 70% зраділи би, що дадуть пососать хохлам, 20% "ну что ми можем сдєлать, ми же простиє русские" и 10% організувалися б у добровільні заградотряди (числа на основі соціології по підтримці війни в Україні).

Я думаю, єдина причина, чому путін так не зробив, це те що він щиро вірив, що тут такий самий скот, як у нього в рашці. Але, як казав батько українського олігархату, Україна не росія.

Недарма кажуть, що всі речі прямують до певного оптимуму, і якби перенестися у часі й убити гітлера, то через 5 років з'явився б новий, бо так тоді було налаштоване німецьке суспільство.

@rada Всім привіт, я закину невеличке оповіданнячко, щоби вас трохи розважити в цей скрутний час. Щоправда писане воно було ще до війни, й кацап тут вийшов значно цивілізованішим, ніж вони є насправді. Але, мені здається, воно все одно потішне, як раз те, що зараз треба.
***
Було вже 6 вечора й бюргери в цьому маленькому містечку насолоджувалися заслуженим відпочинком після продуктивного робочого дня на літньому майданчику затишного ресторану прямо біля міської ратуші.
Ганс Вернер разом зі своєю дружиною смакував м’ясо щойно з грилю, запиваючи його прохолодним пшеничним пивом і заїдаючи хрусткою картоплею фрі. Відірвавшись від наїдків, він поглянув на чоловіка, що стовбичив посеред площі, роззираючись навколо так, ніби опинився тут уперше.
Ганс зауважив до дружини:
- Мабуть черговий клієнт для Оберруссішменталькранкенхайтабтайлюнгу.
Очі її округлилися й вона стала подібна на велетенську ропуху.
- Гансе, твої коментарі образливі й жорстокі. Скільки разів тобі можна казати, що мультикультуралізм збагачує нас. Якщо ти не припиниш викидати свої коники, то я подам на розлучення.
Чоловіком, що дивно розглядав усіх був Іван, емігрант, який прожив в цьому містечку вже 10 років. Але саме цього дня з усіх 10-и років, що тут пробув, він був налаштований найбільш серйозно. Ці ситі бюргери жирують, пригноблюючи слабші народи, боягузливо ховаючись за спину Сполучених Штатів. Сьогодні вони дізнаються, що таке російський Ведмідь! “Демократія” - кажуть вони, і скидають бомби на дітей! Але сьогодні росія дасть їм посмоктати, як дала у 45-ому! Розслаблені слабаки, вони ще не знають, що таке справжня війна, що таке російська силонька!
Іван сів навпочіпки, зняв штани й розпечений напалм пролився прямо на цю ненависну бруківку. Упоравшись, росіянин випростався, ніби потужний Колос, зачерпнув повні жмені речовини й розтер її собі по обличчю, як десантник перед операцією, а рештки так міцно стис у своїх кулаках-молотах, що вони аж просочилися крізь пальці. Оглянувши ненависних фріців, він побачив Ганса з дружиною.
- Підари! - Заволав він. - Мужики їбуться! - Він витріщився на Ганса і його супутницю життя. - Зараз я вас усіх підарів у жопу виїбу!
Іван посунув прямо на столики літнього майданчика.
Ганс був вправний боксер, але все життя він звик проводити у ринзі з раціональним опонентом. Чоловік не знав, чого очікувати від цього росіянина, який пер наче бик прямо на нього, вирішивши мабуть, що його дружина це насправді чоловік. Німець інстинктивно заховався за неї, очікуючи, що буде далі.
- Хочете і нам свої цінності нав’язати. Перетворити нас на підарів. Змусити нас в жопи їбатися своєю пропагандою. Поставити росіюшку на коліна.
Іван розмахував кулаками й субстанція розліталася прямо на столики обідаючих.
На щастя, під’їхав білий фургончик. Хтось полегшено прошепотів:
- Оберруссішменталькранкенхайтабтайлюнг.
Сильні чоловіки, що вибігли з фургончика, умить скрутили дебошира, жбурнули його в авто і помчали геть. Один з працівників установи, упоравшись з інцидентом, одразу ж зателефонував.
На іншому кінці слухавки пролунало:
- Бундесруссішменталькранкенхайтабтайлюнг. Ліппке.
- Це Калітке. Шварцвальдський оберруссішменталькранкенхайтабтайлюнг. Знешкодили чергового. Це 29-ий цього місяця.
- Я ж казав, вони не витримують. Це занадто легке життя для них. Їм треба, щоби у них в трубопроводах були сталагміти з фекалій.
Обоє співбесідників зареготали.
- Так, лише коли в росіянина погане життя, він почуває себе комфортно. Тоді він може погрожувати всім війною.
- Страшно уявити, що десь існує така країна. Вони ж ходять в туалети на вулицю.
- Зате пишаються цим і хочуть влаштувати війну, щоби по всьому світі люди жили без санвузлів у квартирах.
Обоє чоловіків знову зареготали.
- Ну я Вам відзвітував. Гарного вечора.
- Навзаєм, пане Калітке.
Ганс тим часом розвалився на своєму стільці й думав про того росіянина. Дарма він покинув дім. Там принаймні не треба вдавати, що між чоловіком і жінкою може бути рівність, доти, допоки найкращою стратегією ще лишається послухати дружину й зробити навпаки, нишком викликавши рятівників на білому фургоні.
Чоловік уявив, як жив би в росії. В нього була б чарівна дружина, яку б ніхто не сплутав з чоловіком. Удень Ганс би насолоджувався російською культурою: читав би Гоголя, милувався картинами Рєпіна. А потім чарівна дружина частувала б його російськими стравами: пельменями, шашликом і ще буряковим супом — він докінця був не впевнений, як він правильно називається, — здається, бортщт.

russia, war 

I'm relatively fine and have managed to code/edit an album that depicts war here in Ukraine. It doesn't sound as I've imagined it but if things went as I imagine them there would be no war at all.

bohdanstupak.bandcamp.com/albu

war, russia, fediverse 

So a couple of days before the war I've tried to urge russians here to protest against their regime (if only I could imagine that these types don't have empathy even for their children). However, these posts were removed by my instance. When the war is over I'll consider moving to another one but now it's just extremely disappointing.
This is what I mean when I say that I've tried to apply my fractions method to all aspects of music 🙈​

YOUR TOP GENRES:
⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎Eurochaste
⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎Educational Rap
⬛︎⬛︎⬛︎⬛︎Nebraskan Throat Singing
⬛︎⬛︎⬛︎Animal Sounds
⬛︎⬛︎Halloween SFX Reel
⬛︎Hellpop

Sometimes I want to follow an account on fedi but I don't because it is posting too often. I wonder how and why people keep up with ~1000 accounts they follow.
Я давно не публікував текстів і вирішив скористатися порадою з поділитися з @rada замість ватного уа.

Коли я був підлітком дуже любив котиків. І Жадана. Так тексти в мене і виходили тоді 😅​

Кішка, яка гуляла сама по собі

Вона була кішкою, яка гуляла сама по собі. М’яко, граційно прокрадалася в ніч до нового хазяїна. Вона була справжньою кішкою. Випускала кігті. О, вона боляче дряпалась! Але врешті-решт кішка згорталася теплим клубком біля свого хазяїна на зручному ліжечку. Вульгарно мерехтіли зорі й їхні тіла лежали поряд, сплутавшись в теплий клубкок.

Вона знала, що настане ранок, і хазяїн піде. У людей завжди багато справ і вони йдуть. А потім повертаються вже не ті. Щоденні справи руйнують їх, і одного разу хазяїн прийде зовсім інший. І вижене кішку. Прирече її на самотність. Холодні ночі, люті собаки, голод, бруд вулиць.

Кішка боялась ранків. Вона боялась самотності, боялась бути покинутою. Тому завжди йшла першою.

Вона й була кішкою, яка гуляла сама по собі.

Щоночі новий хазяїн. Хто ж не купиться на сумні очі й м’яку пухнасту шерсть. Нова ніч. Все заново: зручне ліжко, пазурі, кігті, зорі, тепло м’якого хутра і тіла хазяїна.

Але ранок наступав невідворотно. І вона добровільно прирікала себе на самотність. На брудні холодні вулиці й дурних котів, які ніколи не замінять тепло людини. Кішка добровільно катувала себе відчуженням, щоби не бути покинутою назавжди. Відданою у притулок для бездомних тварин або просто бути викинутою на вулицю після того, як віддасть усе своє тепло хазяїну. Треба було просто дожити до нової ночі. Пережити цей брудний сірий день. Пережити цю самотність, це добровільне ув’язнення, щоби знову поринути в ніч.

Вона була справжньою кішкою і насправді хотіла лише любові. Однак прирікала себе на відчуження. На те, що одного дня ніхто не купиться на її сумні очі й пухнасту шерсть і вона не протягне до наступної ночі.

Вона просто хотіла любові хазяїна, але так і не зрозуміла, що була найбільш потрібна йому саме тоді, коли він приходив після щоденних справ. Коли всі інстанції життя зайнялися з ним моральним сексом без його письмової чи усної на те згоди. Коли всі вищі сили, а також нижчі й середньої ланки, повстали проти нього. Коли проблеми його ніби гори сміття – їх не можна просто спалити, бо це призведе до поганої екологічної ситуації на планеті і його затягає по судах Гринпіс та Міністерство Оборони США. Саме тоді йому й був потрібний був цей теплий м’який клубок шерсті, що діловито випускає кігті й точить їх об ковдру, щоразу, коли його гладиш. Що зігріває його як раз точнісінько біля серця, яке втомилось від судової тяганини з Міністерством Оборони США. Саме за це - за вміння бути завжди поруч і віддавати своє тепло, коли його так не вистачає, кішки й здобувають прихильність хазяїна й право не бути викинутими на холодну мокру вулицю наступного ранку.

Вона була справжньою кішкою, що гуляла сама по собі й так ніколи не зрозуміла цієї істини. Вона лише так хотіла дожити до нової ночі. Просто дожити…

politics, war, russia 

Recently I've finished watching Tarkovsky's "Ivan's Childhood" and noticed how many russians reacting to this picture with conclusions sort of "le war is bad, poor kiddo". Which left me wondering what's their position on their country waging wars against Ukraine, Moldova, Georgia
So I've tried bookwyrm but didn't enjoy it. And anyway I don't get what's so unethical with good ol' goodreads so it needs a decentralized alternative. So in case you want to approach me on a basis of my interest in classical literature you can do it here. goodreads.com/user/show/651968
Translated small piece I've been playing with a couple of years ago to javascript
tilde.town/~wkalmar/transition
When I've coded this wall of I thought that some smooth jazz played over it would suit very well. Now I'm not sure anymore if it's good for something 🙄​ freesound.org/people/wkalmar/s
It's a moment of autumn you should hurry up to capture before it's over
If you're like me and you can't play the guitar then you might tell everybody that you play prepared guitar. Then you'll be perceived as sophisticated and avant-garde.
Show older
koyu.space

The social network of the future: No ads, no corporate surveillance, ethical design, and decentralization! Own your data with koyu.space!